АЛІКВОТА, -и, ж. 1. мн., муз. Тони, що супроводять головну мелодію. 2. мн. Частини величини, на які ціле ділиться без залишку. 3.: ** Аліквота цілого числа, мат. – будь-який з його дільників, крім самого числа. 4. Певний об'єм рідкої, газоподібної або сипучої гомогенної речовини, що представляє собою частину цілого. 5. В аналітичній хімії – точно виміряна кратна частина зразка (об’єм розчину), узята для аналізу, що зберігає властивості основного зразка. 6. У фармацевтиці – метод вимірювання концентрації речовини, кількість якої менша, ніж поріг чутливості використовуваної шкали; для відбору аліквотів використовують мірний посуд, найчастіше піпетки.