антигіпоксанти
АНТИГІПОКСАНТИ, -ів, мн. Речовини, які знижують чутливість організму до дефіциту кисню в навколишньому середовищі. // фарм. Препарати, які сприяють покращанню утилізації організмом кисню і зниженню потреби в ньому органів і тканин, що сумарно підвищують стійкість до гіпоксії.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | антигіпоксанти | |
Родовий | антигіпоксантів | |
Давальний | антигіпоксантам | |
Знахідний | антигіпоксанти | |
Орудний | антигіпоксантами | |
Місцевий | на/у антигіпоксантах | |
Кличний | антигіпоксанти |
антигіпоксант
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | антигіпоксант | антигіпоксанти |
Родовий | антигіпоксанта | антигіпоксантів |
Давальний | антигіпоксантові, антигіпоксанту | антигіпоксантам |
Знахідний | антигіпоксант | антигіпоксанти |
Орудний | антигіпоксантом | антигіпоксантами |
Місцевий | на/у антигіпоксанті | на/у антигіпоксантах |
Кличний | антигіпоксанте | антигіпоксанти |