анікогісінько
АНІКОГІСІНЬКО, займ. запереч., розм. Варіант займенника нікогісінько, вживаний для підсилення; зовсім, абсолютно нікого. Нема з ким тихо розмовляти, Ані порадитись. Нема Анікогісінько! - Нема! (Шевч., II, 1953, 354); Ось уже й вибалок. Ніяких свіжих слідів - анікогісінько (Логв., Літа.., 1960, 22).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | анікогісінько | |||
Родовий | анікогісінько | |||
Давальний | анікогісінько | |||
Знахідний | анікогісінько | |||
Орудний | анікогісінько | |||
Місцевий | на/у анікогісінько |