АНІТЕЛЕНЬ, присудк. сл., розм. Варіант незмінного присудкового слова нітелень, уживаний для підсилення; ні слова, ні звука. І всі уряд поставали, Ніби без'язикі - Анітелень (Шевч., І, 1951, 247); Тільки перед татарами - анітелень про те, що Настя його наречена (Тулуб, Людолови, І, 1957, 164).