аполітичний
АПОЛІТИЧНИЙ, а, е. Який стоїть осторонь або ухиляється від участі в суспільно-політичному житті. Наші журнали, наукові чи художні, не можуть бути аполітичні (Рад. Укр., 27.VIII 1946, 1); Преображенський - позапартійний і сугубо вузький "спец", може навіть і зовсім аполітичний (Ле, Міжгір'я, 1953, 166).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | аполітичний | аполітична | аполітичне | аполітичні |
Родовий | аполітичного | аполітичної | аполітичного | аполітичних |
Давальний | аполітичному | аполітичній | аполітичному | аполітичним |
Знахідний | аполітичний, аполітичного | аполітичну | аполітичне | аполітичні, аполітичних |
Орудний | аполітичним | аполітичною | аполітичним | аполітичними |
Місцевий | на/у аполітичному, аполітичнім | на/у аполітичній | на/у аполітичному, аполітичнім | на/у аполітичних |