апофермент
АПОФЕРМЕНТ, -у, ч. Колоїдальна, білкова частина ферменту, що зумовлює специфічність його дії; активує його іншу складову частину – кофермент; нестійкий до підвищеної температури; бере участь у регуляції каталітичної активності.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | апофермент | апоферменти |
Родовий | апоферменту | апоферментів |
Давальний | апоферментові, апоферменту | апоферментам |
Знахідний | апофермент | апоферменти |
Орудний | апоферментом | апоферментами |
Місцевий | на/у апоферменті | на/у апоферментах |
Кличний | апоферменте | апоферменти |