атаксія
АТАКСІЯ, -ї, ж. Розлад координації довільних рухів, що спостерігається за деяких захворювань нервової системи; зумовлюється глибокими порушеннями чутливості тканин (при ураженні спинного мозку) або ураженням вищих нервових центрів регуляції рухів (при порушенні діяльності мозочка або вестибулярного апарату внаслідок склерозу судин, травми, при пухлинах, деяких інфекційних захворюваннях тощо); лікування атаксії – усунення основної хвороби, спеціальна гімнастика. <> Ментальна атаксія – патологічна невідповідність між вираженням емоцій та думок чи ідей. Статична атаксія – атаксія, при якій відсутність координації призводить до втрати здатності підтримувати нормальне стояче положення.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | атаксія | атаксії |
Родовий | атаксії | атаксій |
Давальний | атаксії | атаксіям |
Знахідний | атаксію | атаксії |
Орудний | атаксією | атаксіями |
Місцевий | на/у атаксії | на/у атаксіях |
Кличний | атаксіє | атаксії |