багатолюдний
БАГАТОЛЮДНИЙ, а, е. 1. Який складається з великої кількості людей. Торг на Подолі кипів, шумів, вирував. Уже здалеку було видно багатолюдний натовп (Скл., Святослав, 1959, 119); Це були багатолюдні збори більшовиків шахтоуправління (Ле, С. Голубар, 1950, 83); Багатолюдна демонстрація.
2. Такий, у якому живе багато людей. Повз гостроверхий багатолюдний будинок, де жили всі вони, сунули юрби біженців (Ів., Таємниця, 1959, 133); Багатолюдне місто; // На якому в даний момент перебуває багато людей. Міські проспекти і майдани Багатолюдні і шумні (Уп., Укр. поема, 1950, 29).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | багатолюдний | багатолюдна | багатолюдне | багатолюдні |
Родовий | багатолюдного | багатолюдної | багатолюдного | багатолюдних |
Давальний | багатолюдному | багатолюдній | багатолюдному | багатолюдним |
Знахідний | багатолюдний, багатолюдного | багатолюдну | багатолюдне | багатолюдні, багатолюдних |
Орудний | багатолюдним | багатолюдною | багатолюдним | багатолюдними |
Місцевий | на/у багатолюдному, багатолюднім | на/у багатолюдній | на/у багатолюдному, багатолюднім | на/у багатолюдних |