безґрунтовий
БЕЗГРУНТОВИЙ, а, е. 1. Те саме, що безземельний. Дані інвентарів цих [Ямпільського повіту] сіл про поділ селян на грунтових і безгрунтових такі: кількість перших зменшилася з 291 до 289 (Укр. іст. ж., 4, 1960, 39).
2. Який здійснюється не в грунті (про вирощування рослин). Безгрунтове вирощування овочевих культур забезпечує більш раннє достигання плодів (Колг. Укр., 1, 1962, 33).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безґрунтовий | безґрунтова | безґрунтове | безґрунтові |
Родовий | безґрунтового | безґрунтової | безґрунтового | безґрунтових |
Давальний | безґрунтовому | безґрунтовій | безґрунтовому | безґрунтовим |
Знахідний | безґрунтовий, безґрунтового | безґрунтову | безґрунтове | безґрунтові, безґрунтових |
Орудний | безґрунтовим | безґрунтовою | безґрунтовим | безґрунтовими |
Місцевий | на/у безґрунтовому, безґрунтовім | на/у безґрунтовій | на/у безґрунтовому, безґрунтовім | на/у безґрунтових |