блазнювання
БЛАЗНЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. блазнювати. Уляні Грицай не подобалось оце блазнювання впертого одноосібника (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | блазнювання | блазнювання |
Родовий | блазнювання | блазнювань |
Давальний | блазнюванню | блазнюванням |
Знахідний | блазнювання | блазнювання |
Орудний | блазнюванням | блазнюваннями |
Місцевий | на/у блазнюванні | на/у блазнюваннях |
Кличний | блазнювання | блазнювання |