блокувальний
БЛОКУВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для блокування (в 2 знач.).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | блокувальний | блокувальна | блокувальне | блокувальні |
Родовий | блокувального | блокувальної | блокувального | блокувальних |
Давальний | блокувальному | блокувальній | блокувальному | блокувальним |
Знахідний | блокувальний, блокувального | блокувальну | блокувальне | блокувальні, блокувальних |
Орудний | блокувальним | блокувальною | блокувальним | блокувальними |
Місцевий | на/у блокувальному, блокувальнім | на/у блокувальній | на/у блокувальному, блокувальнім | на/у блокувальних |