бріар
БРІАР1, -а, ч. Дуже давня порода службових собак з довгою шерстю; французька вівчарка.
БРІАР2, -а, ч. Деревина, яка використовується для виробництва люльок для паління; матеріал зі щільного деревоподібного наросту між коренем і стовбуром чагарника ерики деревовидної родини верескових; хоча ерика деревоподібна росте на великій території, але тільки середземноморський бріар, що виріс на сухих ґрунтах і містить велику кількість кремнія, дає необхідну за якістю, жаростійкістю та міцністю сировину для виробництва люльок; для розвитку такого бріара необхідно від 30 до 40 років, але кращі люльки виходять з 80 – 100-річних дерев.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бріар | бріари |
Родовий | бріара | бріарів |
Давальний | бріарові, бріару | бріарам |
Знахідний | бріара | бріарів |
Орудний | бріаром | бріарами |
Місцевий | на/у бріарі, бріарові | на/у бріарах |
Кличний | бріаре | бріари |