буркун-зілля
БУРКУН-ЗІЛЛЯ, я, с. (Melilotus albus), діал. Лугова і лісова трава з вузьким трійчастим листям і дрібними квітками; буркун білий. В огороді буркун-зілля по тичині в'ється (Чуб., V, 1874, 1029); Сіно таке слизьке, гладеньке, так гарно пахне, що кортить.. зворушити мертве стебло і пустити з неволі придушений там дух материнки, горошку та буркун-зілля (Коцюб., II, 1955, 62).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | буркун-зілля | буркун-зілля |
Родовий | буркун-зілля | буркун-зіль |
Давальний | буркун-зіллю | буркун-зіллям |
Знахідний | буркун-зілля | буркун-зілля |
Орудний | буркун-зіллям | буркун-зіллями |
Місцевий | на/у буркун-зіллі | на/у буркун-зіллях |
Кличний | буркун-зілля | буркун-зілля |