бутафор
БУТАФОР, а, ч. Особа, яка відає в театрі бутафорією, а також майстер, що виготовляв бутафорію. В Одесі відкрилось театральне художньо-технічне училище, де навчаються майбутні гримери, бутафорії (Рад. Укр., 15.I 1954, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бутафор | бутафори |
Родовий | бутафора | бутафорів |
Давальний | бутафорові, бутафору | бутафорам |
Знахідний | бутафора | бутафорів |
Орудний | бутафором | бутафорами |
Місцевий | на/у бутафорі, бутафорові | на/у бутафорах |
Кличний | бутафоре | бутафори |