біолін
БІОЛІН, -у, ч. Препарат, який одержують з підшлункової залози забійної худоби; містить сполуки, які змінюють синтез жирів і жироподібних речовин; застосовують при захворюваннях печінки; ліпотрат, ліпокаїн.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | біолін | біоліни |
Родовий | біоліну | біолінів |
Давальний | біолінові, біоліну | біолінам |
Знахідний | біолін | біоліни |
Орудний | біоліном | біолінами |
Місцевий | на/у біоліні | на/у біолінах |
Кличний | біоліне | біоліни |