вальцювальний
ВАЛЬЦЮВАЛЬНИЙ, а, е, техн. Стос. до вальцювання. Адже цех - приміром, той же вальцювальний - це щось неосяжне, сповнене невгамовного металевого гуркоту (Шовк., Інженери, 1956, 56).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вальцювальний | вальцювальна | вальцювальне | вальцювальні |
Родовий | вальцювального | вальцювальної | вальцювального | вальцювальних |
Давальний | вальцювальному | вальцювальній | вальцювальному | вальцювальним |
Знахідний | вальцювальний, вальцювального | вальцювальну | вальцювальне | вальцювальні, вальцювальних |
Орудний | вальцювальним | вальцювальною | вальцювальним | вальцювальними |
Місцевий | на/у вальцювальному, вальцювальнім | на/у вальцювальній | на/у вальцювальному, вальцювальнім | на/у вальцювальних |