варениця
ВАРЕНИЦЯ, ВАРЯНИЦЯ, і, ж. Виготовлений для вареників, розкачаний як коржик шматочок тіста, який іноді варять і без начинки. Нема жита ні снопа, Вари варениці (Шевч., І, 1951, 106); Раз подали на обід вареники. Варяниці були трохи товсті й цупкі (Н.-Лев., III, 1956, 209); Найбільш поширеними виробами з бездріжджового тіста є вареники, варениці, галушки (Укр. страви, 1957, 236).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | варениця | варениці |
Родовий | варениці | варениць |
Давальний | варениці | вареницям |
Знахідний | вареницю | варениці |
Орудний | вареницею | вареницями |
Місцевий | на/у варениці | на/у вареницях |
Кличний | варенице | варениці |