вибучуватися
ВИБУЧУВАТИСЯ 1, ується, недок., техн. Пас. до вибучувати 1.
ВИБУЧУВАТИСЯ2, ується, недок., техн. Пас. до вибучувати2.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибучуюся | вибучуємося |
2 особа | вибучуєшся | вибучуєтеся |
3 особа | вибучується | вибучуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибучуватимуся | вибучуватимемося |
2 особа | вибучуватимешся | вибучуватиметеся |
3 особа | вибучуватиметься | вибучуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вибучувався | вибучувалися |
Жіночий рід | вибучувалася | |
Середній рід | вибучувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибучуймося | |
2 особа | вибучуйся | вибучуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вибучуючись | |
Минулий час | вибучувавшись |