виведенець
ВИВЕДЕНЕЦЬ, нця, ч., заст. Селянин, переселений на іншу землю.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виведенець | виведенці |
Родовий | виведенця | виведенців |
Давальний | виведенцеві, виведенцю | виведенцям |
Знахідний | виведенця | виведенців |
Орудний | виведенцем | виведенцями |
Місцевий | на/у виведенці | на/у виведенцях |
Кличний | виведенцю | виведенці |