вивершений
ВИВЕРШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вивершити. Стіг був уже давно вивершений, накритий околотом і переперезаний навхрест (Фр., II, 1950, 25); Коли на сході почали пригасати зорі, до греблі потяглися перші гарби, вивершені збіжжям і дітьми (Панч, Гомон. Україна, 1954, 120); Це ж будова їхня на Дніпрі! Вивершена і струнка біліє, видна на весь світ із висоти (Шер., Дружбою.., 1954, 99).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вивершений | вивершена | вивершене | вивершені |
Родовий | вивершеного | вивершеної | вивершеного | вивершених |
Давальний | вивершеному | вивершеній | вивершеному | вивершеним |
Знахідний | вивершений, вивершеного | вивершену | вивершене | вивершені, вивершених |
Орудний | вивершеним | вивершеною | вивершеним | вивершеними |
Місцевий | на/у вивершеному, вивершенім | на/у вивершеній | на/у вивершеному, вивершенім | на/у вивершених |