вивідування
ВИВІДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вивідувати. Скільки-то люду через їх [станових, урядників, стражників] вивідування пішло на казенні хліби (Мирний, IV, 1955, 352).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вивідування | вивідування |
Родовий | вивідування | вивідувань |
Давальний | вивідуванню | вивідуванням |
Знахідний | вивідування | вивідування |
Орудний | вивідуванням | вивідуваннями |
Місцевий | на/у вивідуванні | на/у вивідуваннях |
Кличний | вивідування | вивідування |