викружка
ВИКРУЖКА, -и, ж., архіт. Ввігнутий облом, який за окресленням має четверть кола або кривої, близької до цієї форми. <> Викружка пряма – центр, з якого описана дуга, знаходиться внизу, і облом має начебто несучу функцію. Викружка зворотна – центр, з якого описана дуга, знаходиться вгорі, і облом начебто спирається на підніжжя.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | викружка | викружки |
Родовий | викружки | викружок |
Давальний | викружці | викружкам |
Знахідний | викружку | викружки |
Орудний | викружкою | викружками |
Місцевий | на/у викружці | на/у викружках |
Кличний | викружко | викружки |