виплітати
ВИПЛІТАТИ, аю, аєш і рідко ВИПЛІТУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПЛЕСТИ, ету, етеш; мин.ч. виплів, виплела, ло; док., перех. 1. Виготовляти що-небудь способом плетіння. Ще і лози червоної добув [Кирило], Щоб виплітать [ясла] уперемежку [упереміжку]. І на краях зробить мережку (Гл., Вибр., 1957, 219); Вона [Зося] виплітувала скатерть на стіл (Н.-Лев., І, 1956, 225); Виплів батько бриля свому сину (С. Ол., Вибр, 1957, 340); Ляля виплела віночок, а Стефко аж розпинається, щоб вона наділа його собі на голову (Вільде, Повнол. діти, 1960, 24).
2. перен. Створювати що-небудь в уяві, в думках. І виплітали його думки в темній темряві страшну картину січі... (Мирний, І, 1949, 218); // розм. Вигадувати, видумувати те, чого немає, не було в дійсності [Пріська:] Оце ж що, було, виплели [сусіди]? Кажуть, ніби я пшеницю жала під зонтиком (Вас., III, 1960, 77).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виплітаю | виплітаємо |
2 особа | виплітаєш | виплітаєте |
3 особа | виплітає | виплітають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виплітатиму | виплітатимемо |
2 особа | виплітатимеш | виплітатимете |
3 особа | виплітатиме | виплітатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виплітав | виплітали |
Жіночий рід | виплітала | |
Середній рід | виплітало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виплітаймо | |
2 особа | виплітай | виплітайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виплітаючи | |
Минулий час | виплітавши |