випорювати
ВИПОРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИПОРОТИ, рю, реш, док., перех. Розпорюючи шов, відокремлювати або виймати що-небудь. Молодиці.. понашивали од злості таких безконечників, що потім прийшлось їм довго випорювать та розплутувати (Н.-Лев., II, 1956, 292); З-під стоячого підошву випоре (Укр.. присл.., 1955, 161).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випорюю | випорюємо |
2 особа | випорюєш | випорюєте |
3 особа | випорює | випорюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випорюватиму | випорюватимемо |
2 особа | випорюватимеш | випорюватимете |
3 особа | випорюватиме | випорюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | випорював | випорювали |
Жіночий рід | випорювала | |
Середній рід | випорювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випорюймо | |
2 особа | випорюй | випорюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | випорюючи | |
Минулий час | випорювавши |