випрохуватися
ВИПРОХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИПРОХАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Прохаючи, домагатися дозволу на що-небудь (переважно на те, щоб кудись піти). Була субота. Марта випрохалась у батька на завтра до церкви (Гр., І, 1963, 409).
2. тільки недок. Пас. до випрохувати. Все [книжки, зошити і т. ін.] мусило зокрема дітьми виборюватися, виплакуватися, випрохуватись.. (Коб., III, 1956, 298).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випрохуюся | випрохуємося |
2 особа | випрохуєшся | випрохуєтеся |
3 особа | випрохується | випрохуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випрохуватимуся | випрохуватимемося |
2 особа | випрохуватимешся | випрохуватиметеся |
3 особа | випрохуватиметься | випрохуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | випрохувався | випрохувалися |
Жіночий рід | випрохувалася | |
Середній рід | випрохувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випрохуймося | |
2 особа | випрохуйся | випрохуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | випрохуючись | |
Минулий час | випрохувавшись |