випускний
ВИПУСКНИЙ, а, е. 1. Признач. для випускання чого-небудь. Стояли разом, що так рідко трапляється в їхній роботі, яка кидає їх увсібіч: то до пульта управління, то до випускних отворів у задній стінці мартена, то до ковшів (Загреб., Спека, 1961, 66); Випускний клапан.
2. Стос. до випуску з навчального закладу. Часто згадувала вона свої шкільні роки і особливо випускний вечір після закінчення десятирічки (Руд., Вітер.., 1958, 43); Випускні екзамени.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | випускний | випускна | випускне | випускні |
Родовий | випускного | випускної | випускного | випускних |
Давальний | випускному | випускній | випускному | випускним |
Знахідний | випускний, випускного | випускну | випускне | випускні, випускних |
Орудний | випускним | випускною | випускним | випускними |
Місцевий | на/у випускному, випускнім | на/у випускній | на/у випускному, випускнім | на/у випускних |