вирядження
ВИРЯДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. вирядити. Мореплавці.. нарешті прибувають до місця вирядженні (Фіз. геогр., 5, 1956, 64).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вирядження | вирядження |
Родовий | вирядження | виряджень |
Давальний | вирядженню | вирядженням |
Знахідний | вирядження | вирядження |
Орудний | вирядженням | вирядженнями |
Місцевий | на/у вирядженні | на/у вирядженнях |
Кличний | вирядження | вирядження |