витаскувати
ВИТАСКУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИТАСКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Виволікати, виносити кого-, що-небудь звідкись, кудись. Як віл ревів Прокіп Ригорович і спиняв людей, щоб не витаскували назад Векли [з води] (Кв.-Осн., II, 1956, 80); Поки Лушня з Матнею вели таку розмову, другі, кожен вхопивши по оберемку, витаскали всю солому з хати (Мирний, II, 1954, 228); // Витягати що-небудь (застрягле, закріплене і т. ін.). Але коли раз і добрі коні Поліщука застрягли в калюжі, Карпцева кобилка візьми й покажи себе - витаскала подвійну ношу (Стельмах, Кров людська... I, 1957, 95); // Витягати, виносити кудись нагору. Насилу корець хмелю витаскали на гору (Номис, 1864, № 924); - Спіймав би тебе тихенько.., привіз на свій двір і на твоїй голові потрощив би кілька рам, які ти на хату витаскав (Стельмах, І, 1962, 121).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витаскую | витаскуємо |
2 особа | витаскуєш | витаскуєте |
3 особа | витаскує | витаскують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витаскуватиму | витаскуватимемо |
2 особа | витаскуватимеш | витаскуватимете |
3 особа | витаскуватиме | витаскуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | витаскував | витаскували |
Жіночий рід | витаскувала | |
Середній рід | витаскувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витаскуймо | |
2 особа | витаскуй | витаскуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | витаскуючи | |
Минулий час | витаскувавши |