витрушування
ВИТРУШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. витрушувати 1, 2. Цілий тиждень Христя.., наче в каторжній роботі, коло печі крутилася, уриваючи післяобідній зайвий час на підмазування, витрушування (Мирний, III, 1954, 81).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | витрушування | витрушування |
Родовий | витрушування | витрушувань |
Давальний | витрушуванню | витрушуванням |
Знахідний | витрушування | витрушування |
Орудний | витрушуванням | витрушуваннями |
Місцевий | на/у витрушуванні | на/у витрушуваннях |
Кличний | витрушування | витрушування |