ВКУПЦІ (УКУПЦІ), присл. Пестл. до вкупі. Мрія полине із думкою вкупці. Геть у далекі світа (Л. Укр., І, 1951, 61); [Косяк:] Дам я вам кімнатку, а там і хатину збудуєте в саду.. Та й заживемо в мирі та злагоді, всі вкупці, родичі... (Зар., Антеї, 1962, 256).