вогнетривкий
ВОГНЕТРИВКИЙ, а, е, техн. Здатний витримати дію високої температури, не загоряючись і не змінюючи своєї форми та стану; неплавкий. Для металургійної промисловості важливе значення мають вогнетривкі матеріали (Наука.., 10, 1956, 14); Невичерпні поклади високоякісних вогнетривких глин розташовані в різних місцях Донбасу (Чорна метал. Укр.., 1957, 96).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вогнетривкий | вогнетривка | вогнетривке | вогнетривкі |
Родовий | вогнетривкого | вогнетривкої | вогнетривкого | вогнетривких |
Давальний | вогнетривкому | вогнетривкій | вогнетривкому | вогнетривким |
Знахідний | вогнетривкий, вогнетривкого | вогнетривку | вогнетривке | вогнетривкі, вогнетривких |
Орудний | вогнетривким | вогнетривкою | вогнетривким | вогнетривкими |
Місцевий | на/у вогнетривкому, вогнетривкім | на/у вогнетривкій | на/у вогнетривкому, вогнетривкім | на/у вогнетривких |