вульгаризатор
ВУЛЬГАРИЗАТОР, а, ч. Людина, яка що-небудь вульгаризує. Поширення так званого "нового вчення" про мову М. Я. Марра, спрощенця і вульгаризатора марксизму в мовознавстві,.. завдало значної шкоди усім мовознавчим наукам (Нариси з діалектології.., 1955, 5); Пролетарська культура росла і міцніла, хоч як цьому.. не заважали всілякі вульгаризатори, бо її творцем є народ, що висуває з своїх лав письменників і художників, композиторів і артистів (Рад. літ-во, 1, 1962, 38).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вульгаризатор | вульгаризатори |
Родовий | вульгаризатора | вульгаризаторів |
Давальний | вульгаризаторові, вульгаризатору | вульгаризаторам |
Знахідний | вульгаризатора | вульгаризаторів |
Орудний | вульгаризатором | вульгаризаторами |
Місцевий | на/у вульгаризаторі, вульгаризаторові | на/у вульгаризаторах |
Кличний | вульгаризаторе | вульгаризатори |