відгрібатися
ВІДГРІБАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ВІДГРЕБТИСЯ, буся, бешся; мин. ч. відгрібся, греблася, лося; мн. відгреблися; док. 1. Відкидати що-небудь (землю, сніг тощо) від себе лопатою, граблями, руками й т. ін.; звільнятися від землі, снігу тещо. Землею в окопі його привалило... Одгрібся. Отямився (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 19); * Образно. - Якесь лихо з самого малку мене [Чіпку] окривало, - з самого малку воно вчепилося за мене, ніяк я від нього ні одіб'юся, ні одгребуся! (Мирний, II, 1954, 286).
2. від чого, розм. Гребучи гвинтами, веслами тощо, відпливати, віддалятися. Та даремне силкувалися вони [мореплавці] од острова одгребтися: супутній вітер не давав їм вийти з затоки в море (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 308).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгрібаюся | відгрібаємося |
2 особа | відгрібаєшся | відгрібаєтеся |
3 особа | відгрібається | відгрібаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгрібатимуся | відгрібатимемося |
2 особа | відгрібатимешся | відгрібатиметеся |
3 особа | відгрібатиметься | відгрібатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відгрібався | відгрібалися |
Жіночий рід | відгрібалася | |
Середній рід | відгрібалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгрібаймося | |
2 особа | відгрібайся | відгрібайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відгрібаючись | |
Минулий час | відгрібавшись |