відлюдність
ВІДЛЮДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. відлюдний 1, 3. Він розуміє, що його відлюдність викликає цікавість до його життя і породжує всілякі чутки (Донч., II, 1956, 443); Тема самотності є і в Шевченковому "Перебенді", але це зовсім не та відлюдність, якою пишався Конрад [Міцкевича] (Рильський, Поезія Т. Шевченка, 1961,39).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відлюдність | відлюдності |
Родовий | відлюдності, відлюдности | відлюдностей |
Давальний | відлюдності | відлюдностям |
Знахідний | відлюдність | відлюдності |
Орудний | відлюдністю | відлюдностями |
Місцевий | на/у відлюдності | на/у відлюдностях |
Кличний | відлюдносте | відлюдності |