відмічання
ВІДМІЧАННЯ, я, с. Дія за знач. відмічати й відмічатися 1.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відмічання | відмічання |
Родовий | відмічання | відмічань |
Давальний | відмічанню | відмічанням |
Знахідний | відмічання | відмічання |
Орудний | відмічанням | відмічаннями |
Місцевий | на/у відмічанні | на/у відмічаннях |
Кличний | відмічання | відмічання |