відновлений
ВІДНОВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відновити. Відновлена школа. Засклені всі вікна, І квіти довкола (Воронько, Три покоління, 1950, 25); Казали мені у Вижниці, що "Громадський голос" відновлений (Л. Укр., V, 1956, 372); // у знач. прикм. До відновленої школи Йде по вулиці школяр (Воронько, Три щастя, 1948, 39); // відновлено, безос. присудк. сл. У другій половині листопада [1918 р.] у восьми волостях Ізюмського повіту Харківської губернії було відновлено Радянську владу (Іст. УРСР, II, 1957, 130).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | відновлений | відновлена | відновлене | відновлені |
Родовий | відновленого | відновленої | відновленого | відновлених |
Давальний | відновленому | відновленій | відновленому | відновленим |
Знахідний | відновлений, відновленого | відновлену | відновлене | відновлені, відновлених |
Орудний | відновленим | відновленою | відновленим | відновленими |
Місцевий | на/у відновленому, відновленім | на/у відновленій | на/у відновленому, відновленім | на/у відновлених |