відозва
ВІДОЗВА, и, ж. Звернення, заклик уряду, організації або окремої особи до широких мас населення. Учора я бачився з Ганною Тимофіївкою і балакав з нею про відозву в справі заснування фонду І. К. Карпенка-Карого (Мирний, V, 1955, 426); Відозва кликала до зброї всіх, кому дорогий соціалізм (Панч, II. 1956, 276).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відозва | відозви |
Родовий | відозви | відозв |
Давальний | відозві | відозвам |
Знахідний | відозву | відозви |
Орудний | відозвою | відозвами |
Місцевий | на/у відозві | на/у відозвах |
Кличний | відозво | відозви |