відпочивок
ВІДПОЧИВОК, вку, ч., розм., рідко. Те саме, що відпочинок. [Вустя:] Мало батько попоробили на своїм віку? Нехай тепер вволю відпочинуть. [Зінько:] Пияцтво не відпочивок... (Кроп., ІІ, 1958, 217); - Ось і нині! Неділя.., людям радість, відпочивок (Фр., VII, 1951, 34).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відпочивок | відпочивки |
Родовий | відпочивку | відпочивків |
Давальний | відпочивкові, відпочивку | відпочивкам |
Знахідний | відпочивок | відпочивки |
Орудний | відпочивком | відпочивками |
Місцевий | на/у відпочивку | на/у відпочивках |
Кличний | відпочивку | відпочивки |