відсів
ВІДСІВ, у, ч. 1. тільки одн. Те саме, що відсівання. Скоро була успішно розроблена і техніка відсіву з сім'ї старих бджіл (Бджоли, 1955, 252); // перен. Залишення навчального закладу учнями, студентами, які не можуть або не хочуть учитися. Відсів продовжує бути одним з найістотніших недоліків у роботі шкіл робітничої і селянської молоді (Рад. Укр., 24.XI 1956, 1).
2. Те, що відділилося під час просіювання; // перен. Про учнів, студентів, які залишили навчання в школі, у вузі. Він був єдиним із дітей, що складали так званий відсів (Збан., Малин. дзвін, 1958, 231).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відсів | відсіви |
Родовий | відсіву | відсівів |
Давальний | відсівові, відсіву | відсівам |
Знахідний | відсів | відсіви |
Орудний | відсівом | відсівами |
Місцевий | на/у відсіві | на/у відсівах |
Кличний | відсіве | відсіви |
відсісти
ВІДСІСТИ див. відсідати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відсяду | відсядемо |
2 особа | відсядеш | відсядете |
3 особа | відсяде | відсядуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відсів | відсіли |
Жіночий рід | відсіла | |
Середній рід | відсіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відсядьмо | |
2 особа | відсядь | відсядьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | відсівши |