відчахуватися
ВІДЧАХУВАТИСЯ, ується, недок., ВІДЧАХНУТИСЯ, неться, док. Відламуватися, відокремлюватися від стовбура (про гілки). Обвисаючи, відчахувалося від дерев крислате, товсте гілля (Коз., Сальвія, 1959, 194); Щоб вона [гілка] не відчахнулася під вагою фруктів, Бондаренчиха підперла її дубовою розсохою (Сенч., Опов., 1959, 30); // перен., розм. Відходити від когось, залишати когось. Після того, як одчахнувся од султана кримський хан, слобожани почали селитись по степах (Стор., І, 1957, 176); Степан відчахнувся від Пріськи, а вона зненавиділа його, як зрадника (Л. Янов., І, 1959, 282).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відчахуюся | відчахуємося |
2 особа | відчахуєшся | відчахуєтеся |
3 особа | відчахується | відчахуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відчахуватимуся | відчахуватимемося |
2 особа | відчахуватимешся | відчахуватиметеся |
3 особа | відчахуватиметься | відчахуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відчахувався | відчахувалися |
Жіночий рід | відчахувалася | |
Середній рід | відчахувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відчахуймося | |
2 особа | відчахуйся | відчахуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відчахуючись | |
Минулий час | відчахувавшись |