відчіплювати
ВІДЧІПЛЮВАТИ, юю, юєш і ВІДЧІПЛЯТИ, яю, яєш, недок., ВІДЧЕПИТИ, еплю, епиш; мн. відчеплять; док., перех. Звільняти предмет, який до чогось причеплений або за щось зачеплений чи зачепився. - Коли дивлюсь, вона одчіплює одну квітку і, піднявши руку, кидає вниз (Н.-Лев., І, 1956, 180); Завантажену автомашину відчіплюють, а інша автомашина причіплюється до комбайна (Рад. Укр., 23.VIІІ 1951, 3); Кинулись до греблі, відчепили мірошників човен (Кв.-Осн., II, 1956, 251); Вагон з попсованою буксою довелося відчепити (Донч., І, 1956, 480).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відчіплюю | відчіплюємо |
2 особа | відчіплюєш | відчіплюєте |
3 особа | відчіплює | відчіплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відчіплюватиму | відчіплюватимемо |
2 особа | відчіплюватимеш | відчіплюватимете |
3 особа | відчіплюватиме | відчіплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відчіплював | відчіплювали |
Жіночий рід | відчіплювала | |
Середній рід | відчіплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відчіплюймо | |
2 особа | відчіплюй | відчіплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відчіплюючи | |
Минулий час | відчіплювавши |