відшкодівник
ВІДШКОДІВНИК, а, ч., юр. Той, хто відшкодовує збитки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відшкодівник | відшкодівники |
Родовий | відшкодівника | відшкодівників |
Давальний | відшкодівникові, відшкодівнику | відшкодівникам |
Знахідний | відшкодівника | відшкодівників |
Орудний | відшкодівником | відшкодівниками |
Місцевий | на/у відшкодівнику, відшкодівникові | на/у відшкодівниках |
Кличний | відшкодівнику | відшкодівники |