відшкрібати
ВІДШКРІБАТИ і рідко ВІДСКРІБАТИ, аю, аєш, недок., ВІДШКРЕБТИ і рідко ВІДСКРЕБТИ, бу, беш, док., перех. Шкребучи, відокремлювати щось від чого-небудь. Дістали [друзі] фанери для шиб замість скла, Гуртом одшкребли та одмили підлогу (Перв., II, 1958, 332); * Образно. Їй треба перебороти себе, зламати свій характер, відшкребти намул, який налип на неї (Донч., V, 1957, 317).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відшкрібаю | відшкрібаємо |
2 особа | відшкрібаєш | відшкрібаєте |
3 особа | відшкрібає | відшкрібають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відшкрібатиму | відшкрібатимемо |
2 особа | відшкрібатимеш | відшкрібатимете |
3 особа | відшкрібатиме | відшкрібатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відшкрібав | відшкрібали |
Жіночий рід | відшкрібала | |
Середній рід | відшкрібало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відшкрібаймо | |
2 особа | відшкрібай | відшкрібайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відшкрібаючи | |
Минулий час | відшкрібавши |