габітус
ГАБІТУС, а, ч. , спец. Зовнішній вигляд тварин, рослин, гірської породи, а також людини. Загальний габітус фауни з узбережної фації евксинських відкладів у західній частині Причорноморської западини тотожний з аналогічними фаунами плейстоцену середнього Придніпров'я (Геол. Укр., 1959, 359); Вторинний кварц з'являється серед роговикового у вигляді окремих монокристалів (0,05-0,70 мм) короткопризматичного габітусу (Геол. ж., XX, 4, 1960, 37).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | габітус | габітуси |
Родовий | габітусу | габітусів |
Давальний | габітусові, габітусу | габітусам |
Знахідний | габітус | габітуси |
Орудний | габітусом | габітусами |
Місцевий | на/у габітусі | на/у габітусах |
Кличний | габітусе | габітуси |