гавіт
ГАВІТ, -у, ч. У вірменській середньовічній архітектурі: притвор храму – усипальниця, місце для молитви та зборів; приміщення напівцерковно-напівцивільного призначення, що прибудовувалося в середні віки до церков (інколи як окрема будівля).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гавіт | гавіти |
Родовий | гавіту | гавітів |
Давальний | гавітові, гавіту | гавітам |
Знахідний | гавіт | гавіти |
Орудний | гавітом | гавітами |
Місцевий | на/у гавіті | на/у гавітах |
Кличний | гавіте | гавіти |