гармонізування
ГАРМОНІЗУВАННЯ, я, с. , муз. Дія за знач. гармонізувати 1. Демуцький мав теж чималі заслуги в записуванні й гармонізуванні народних пісень (Сам., II, 1958, 405); Увесь устрій давньогрецького церковного співу носив мелодійний характер, не допускаючи гармонізування мелодій (Іст. укр. музики, 1922, 109).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гармонізування | гармонізування |
Родовий | гармонізування | гармонізувань |
Давальний | гармонізуванню | гармонізуванням |
Знахідний | гармонізування | гармонізування |
Орудний | гармонізуванням | гармонізуваннями |
Місцевий | на/у гармонізуванні | на/у гармонізуваннях |
Кличний | гармонізування | гармонізування |