гештальт
ГЕШТАЛЬТ, -а, ч. Цілісна структура, яка формується у свідомості людини при сприйнятті об'єктів або їхніх образів. // Функціональна структура, що за властивими їй законами упорядковує різноманіття окремих явищ.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гештальт | гештальти |
Родовий | гештальта | гештальтів |
Давальний | гештальтові, гештальту | гештальтам |
Знахідний | гештальт | гештальти |
Орудний | гештальтом | гештальтами |
Місцевий | на/у гештальті | на/у гештальтах |
Кличний | гештальте | гештальти |