гич
ГИЧ, і, ж., діал. Гичка (у 1 знач.). А картопля народила, аж гич сплітається (Коцюб., II, 1955, 15); Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк, гробак корінець ранить, дротянка гич січе, лист всиха (Горд., II, 1959, 14); * У порівн. Нечесане волосся у клоччя збилось і аж пожовкло, як гич у пшенички (Мирний, III, 1954, 130).
@ Ні (ані) гич - нічого, ніскільки. [Зінька:] Жалібниць багато, та допомоги ані гич! (Кроп., II, 1958, 20); Двадцять чільних Провідників тих «рухів шкільних» Прикликав [пан], не сказав ні гич, А лиш по черзі простирати Велів і кожному вліпляти По двадцять солених палиць (Фр., X, 1954, 287); - Ну, що це таке мінус вісім, - аж нахиляється до Філенка Федір Васильович. - Гляди, він і цього не знає.. Ні гич не знає! (Мушк., Чорний хліб, 1960, 20); І гич не до речі - зовсім не до речі. Оженитися старому На такій дитині! .. не женися! 1 гич не до речі! (Шевч.. 11, 1953, 169).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гич | гичі |
Родовий | гичі | гичей |
Давальний | гичі | гичам |
Знахідний | гич | гичі |
Орудний | гиччю | гичами |
Місцевий | на/у гичі | на/у гичах |
Кличний | гиче | гичі |