глотка
ГЛОТКА, и, ж . Частина травного каналу, що з'єднує ротову порожнину з стравоходом. З носової порожнини повітря проходить у глотку, від якої починається.. гортань (Анат. і фізіол. люд., 1957, 71); Старець.., не розжувавши гаразд, хотів проковтнуть та й подавився. Тут інші старці почали його в спину штовхать.. - насилу вибили йому з глотки той шматок (Стор., І, 1957, 34).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | глотка | глотки |
Родовий | глотки | глоток |
Давальний | глотці | глоткам |
Знахідний | глотку | глотки |
Орудний | глоткою | глотками |
Місцевий | на/у глотці | на/у глотках |
Кличний | глотко | глотки |