глотохронологія
ГЛОТОХРОНОЛОГІЯ, -ї, ж. 1. Галузь порівняльно-історичного мовознавства, яка виявляє швидкість мовних змін, щоб визначити ступінь давності виникнення окремих систем і моделей, їх співвідношення в межах даної мовної сім'ї. 2. Метод датування, що його застосовують для визначення тривалості роздільного існування двох споріднених мов; ґрунтується на підрахунку процентного співвідношення спільних елементів у їхньому основному словнику.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | глотохронологія | глотохронології |
Родовий | глотохронології | глотохронологій |
Давальний | глотохронології | глотохронологіям |
Знахідний | глотохронологію | глотохронології |
Орудний | глотохронологією | глотохронологіями |
Місцевий | на/у глотохронології | на/у глотохронологіях |
Кличний | глотохронологіє | глотохронології |